Шість елементів
Кожен сценарій складається з тих самих кількох частин. Розберіться в них — і зможете читати будь-який сценарій.
- Заголовок сцени (його також називають слуглайном): указує, де й коли відбувається дія. Починається з INT. (у приміщенні) або EXT. (надворі), далі йдуть місце та час доби, наприклад: INT. КУХНЯ — РАНОК.
- Дія: те, що ми бачимо й чуємо. Її описують теперішнім часом: «Ді витирає стільницю. Вона й так чиста».
- Позначка персонажа: ім’я мовця великими літерами над його репліками.
- Ремарка: коротка вказівка в дужках під ім’ям персонажа про те, як вимовити репліку. Використовуйте зрідка.
- Діалог: слова персонажа під позначкою з його ім’ям.
- Перехід: вказівка на кшталт CUT TO: або FADE OUT. У більшості сучасних сценаріїв переходів мало, а часто вони є лише наприкінці.
Приклад правильного оформлення
Нижче — коротка сцена у звичайному тексті. Програми для написання сценаріїв самі додають відступи, тому тут усі рядки починаються з одного місця. Так само сцена виглядала б у Fountain — про цей формат поговоримо трохи згодом.
INT. АВТОБУС МАРШРУТУ 9 — НІЧ
Дощ стукає у вікна. В автобусі майже нікого. ДІ (за 60, у формі прибиральниці лікарні) сидить позаду, поклавши на коліна паперовий пакет.
ХЛОПЧИК (10) сам заходить в автобус. Водій не підводить очей. Хлопчик проходить проходом і зупиняється біля ряду Ді.
ХЛОПЧИК
Тут вільно?
ДІ
(не підводячи очей)
Зайняті всі місця. Просто нікого на них поки немає.
Він усе одно сідає. Вона посуває між ними паперовий пакет.
ДІ
Там бутерброд. Не мій.
ХЛОПЧИК
А чий?
ДІ
Того, хто скаже, куди їде.
Автобус гальмує на зупинці, де нікого немає. Хлопчик дивиться на порожню зупинку.
ХЛОПЧИК
Кінцева.
ДІ
Тоді маєш купу часу, щоб придумати кращу відповідь.
CUT TO:
Заголовки сцен і опис дії на практиці
Заголовки сцен не просто позначають місце. Вони повідомляють читачеві, що змінився час або локація, тож у разі такої зміни пишіть новий заголовок. Якщо персонаж просто переходить з кімнати до коридору, можна продовжити сцену так: INT. КОРИДОР — CONTINUOUS. Якщо не певні, чи потрібен новий заголовок, запитайте себе: чи помітив би глядач, що сцена змінилася?
Початківці часто перевантажують описи дії. Порівняйте два варіанти тієї самої миті.
Зайве багатослівно: «Ді, змучена жінка, яка сорок років мила підлоги й носить на плечах тягар кожної нічної зміни, повільно сідає, поки старий автобус стогне й гуркоче під зливою».
Стисліше: «Ді опускається на сидіння. Автобус гуркоче під дощем».
Другий варіант дає акторові й режисерові те, із чим можна працювати. Її минуле можна розкрити в діалозі або через реквізит, наприклад лікарняний бейдж на шнурку. Коли вперше вводите персонажа, напишіть його ім’я великими літерами, додайте вік і одну-дві деталі, які режисер із кастингу зможе уявити, а тоді зупиніться.
Шрифти, поля й кількість сторінок
Зазвичай використовують моноширинний шрифт на кшталт Courier розміром 12 пунктів: завдяки однаковій ширині символів кожна сторінка займає приблизно стільки ж місця. У кіноіндустрії США сторінки мають формат US Letter; ліве поле — близько півтора дюйма, решта — близько одного дюйма. Діалог має відступ від краю сторінки, а імена персонажів — ще більший. Зазвичай нічого з цього не треба налаштовувати вручну — програма для написання сценаріїв подбає про форматування.
Є таке правило: одна сторінка — приблизно одна хвилина екранного часу, отже, сценарій на 100 сторінок триватиме близько 100 хвилин. Це орієнтир, а не закон. Сторінка з насиченим описом дії може промайнути швидше, сторінка з тихими поглядами — затягнутися, а довга сцена з діалогом може тривати інакше. Користуйтеся цим правилом, щоб відчути загальний темп сценарію, а не щоб вирізати сцени.
Типові помилки початківців
Більшість цих помилок виникає через бажання режисерувати фільм просто на сторінці. Сценарій — це план, за яким інші люди працюватимуть, перш ніж щось буде створено.
- Вказівки для камери. Якщо в кожній сцені писати CLOSE ON або PAN TO, ви перебираєте на себе роботу режисера. Описуйте те, що ми бачимо, а монтажний перехід нехай підказує сам текст.
- Завеликі блоки опису дії. Чотири-п’ять рядків опису поспіль уже перетворюються на стіну тексту. Розбивайте їх порожніми рядками й пишіть лише про те, що можна побачити або почути.
- Забагато ремарок. Якщо вони потрібні до кожної репліки, значить, діалог не справляється зі своїм завданням. Залишайте ремарки для моментів, де без них можна неправильно зрозуміти сенс.
- Опис думок. «Вона згадує батька» не можна показати на екрані. Передайте це предметом, поглядом або реплікою.
- Надмірне використання переходів. CUT TO: після кожної сцени лише заважає. Не додавайте переходів, якщо сам монтажний перехід нічого не змінює.
- Ім’я для кожного статиста. За сценарієм із сорока персонажами, кожен з яких має ім’я, важко стежити. Давайте імена тим, хто говорить або має значення для історії.
Fountain: сценарії у звичайному тексті
Fountain — це формат розмітки сценаріїв у звичайному тексті. Ви пишете в будь-якому текстовому редакторі, а програми перетворюють текст на правильно оформлені сторінки. Заголовок сцени, що починається з INT. або EXT., розпізнається автоматично. Рядок із великими літерами, після якого одразу йде діалог, стає позначкою персонажа. Рядок у дужках під ім’ям стає ремаркою. Рядок великими літерами, що закінчується на TO:, стає переходом.
Якщо програма може неправильно розпізнати рядок, можна вказати його тип спеціальним символом. Наприклад, поставити крапку перед рядком, щоб позначити заголовок сцени. Файли зберігаються як звичайний текст, тож їх можна відкрити будь-де й вони не застаріють разом із програмою. Багато інструментів для написання сценаріїв можуть імпортувати й експортувати Fountain — це зручно, коли треба перенести сценарій з однієї програми в іншу.
Чому формат важливий для читачів
Формат — це не прикраса. Професійний читач може переглядати багато сценаріїв на тиждень, а звичне оформлення допомагає читати швидко й зосередитися на історії. Широкі поля й короткі блоки опису дії дають змогу швидко пробігтися сценарієм. Якщо сценарій ігнорує усталені правила, це створює враження, що автор читав мало сценаріїв, і читач менше схильний пробачати недоліки історії.
Правильне оформлення допомагає і вам під час перечитування. Коли кожен елемент стоїть на звичному місці, стають помітними проблеми: наприклад, надто довга сцена або персонаж, який жодного разу не говорить.
Спершу напишіть чернетку
І наостанок — щира порада. Не дозволяйте формату завадити вам писати. Перша чернетка потрібна, щоб з’ясувати, що відбувається в історії, і її ніхто не побачить. Пишіть сцени як виходить, аби тільки було зрозуміло, хто говорить, а під час доопрацювання впорядкуйте формат. Погано оформлений сценарій із сильною історією можна виправити за один день. А ідеально оформлений сценарій, який так і не дописали, виправити неможливо.
Коли будете готові до форматування, скористайтеся програмою, яка зробить це за вас. У SagaFold є формат сценарію й експорт у Final Draft: ви можете писати в усталеному форматі, а потім передати файл далі.